"Туристами" стали іноземні журналісти": як змінився портрет приїжджого до Львова за воєнний рік

Львів, краєвид з меморіалу Небесної сотні на центр міста та ратушу

Львів давно став туристичним центром України і манив до себе, немов магніт. Готелі, ресторани, старовинна архітектура та численні фестивалі були візитівками міста. Ранок 24 лютого все змінив: зі строкатого туристичного осередку столиця Галичини перетворилася на похмурий біженський хаб, який зустрічав втікачів з охоплених війною регіонів, надавав їм притулок, турботу та хоч якусь надію, а згодом відправляв далі — туди, де прийняти велелюдний потік ще могли.

Про відпочинок і розваги за таких умов говорити не доводилося. Але вони якось вижили, трансформувалися, призвичаїлися.

Як російське лютневе вторгнення вплинуло на туризм у Львові та кого у місті називають туристом зараз,  Новини.LIVE дізнавалися у начальниці управління туризму департаменту економічного розвитку Львівської міської ради Христини Лебедь.

— Як повномасштабна війна вплинула на туризм у Львові? 

— 2022 рік розпочинався дуже успішно. Він був яскравим, була велика кількість туристів у різдвяно-новорічний період. Зараз це набагато складніше пригадати, але тоді туристичні показники були дуже високі. Однак вже з середини лютого ми почали помічати, що кількість іноземних туристів у Львові і в Україні різко зменшується, натомість з'являються іноземні журналісти.

Всі працівники управління перші три місяці повномасштабного вторгнення перекваліфікувались та почали працювати з іноземними журналістами й вимушено переміщеними українцями.

В офісі відкрили центр для допомоги журналістам. У нас є фахівці, які спілкуються іноземною мовою, і від них іноземні репортери отримували усю необхідну інформацію.

Перші три місяці повномасштабного вторгнення була робота саме в комунікації з іноземними журналістами. Про туристів тоді ніхто не замислювався, їх не було —  натомість велика кількість ВПО, які не з власної волі покинули домівки та приїхали до Львова.

У волонтерському центрі допомоги ВПО у Львові. Фото: УНІАН

Також допомагали людям, які опинилися у Львові, знайти своє місце і якісно тут адаптуватися. Ми розпочали знайомство з містом через екскурсії. У квітні запустили проєкт прогулянки Львовом — це були безкоштовні екскурсії  містом.

Ми чули фідбек про те, що люди не боялися покинути своє місце, де вони жили, і їм легше логістично пересуватися містом.

— Якою була ситуація з туризмом в докарантинні часи?

— Не можна порівнювати цей час, бо це був різний період. Карантин — це страх захворіти, період заборони близьких контактів та скупчення людей. Але всі ці періоди, війна і карантин — це про гнучкість. Той, хто зумів підлаштуватися, той і є в тій сфері, а той хто не зміг зловити хвилю — перекваліфікувався.

А війна — це страх загинути, і тут вже не було місця туристам. "Туристами" стали іноземні журналісти, і ми зрозуміли, що нам треба з ними працювати. Наша місія була — контактувати і розповідати про Львів і про Україну. Майже 3000 тисячі журналістів були за цей період війни зареєстровані.

Ми розуміємо, що кожен з тих журналістів повернеться додому і буде ділитися емоціями після відвідин нашої країни. Нам було важливо, щоб вони приїхали і говорили, що Україна  — це країна, в якій не тільки війна, щоб вони розповідали, які ми фантастичні люди, які у нас красиві міста, тому сюди потрібно повернутися.

— Хто сьогодні є туристом у Львові?

— Це українці. І війна зробила унікальну річ — у нас відбувся культурний обмін. Тому що тисячі українців, які не планували їхати на Захід України, тут опинилися. Вони розповідають про свою культуру, і вони є основними гостями туристично-інформаційного центру. Вони приходять за картою міста, поцікавитись, яка є екскурсія.

Найпопулярнішою відвіданою туристичною локацією 2022 року є меморіал пам'яті Героїв небесної сотні. Це справді місце, де є неймовірна красива панорама Львова, але й місце, де потрібно зупинитися і замислитися, за що ми боремося і скільки вже людей віддало життя за нашу свободу.

Фото: УНІАН

До Львова приїжджають люди з метою відпочинку на кілька днів, аби потім повернутися на своє місце проживання і продовжити роботу. Тому сьогодні потрібно розвивати внутрішній туризм.

В першу чергу, гостей цікавлять безкоштовні пропозиції. Тому сьогодні потрібно збільшувати якість послуг, які вже є в місті. Ми розуміємо, що на сьогодні туризм — це соціальний бізнес, а не прибутковий. Дуже багато турагенцій зупинили свою роботу і багато гідів перекваліфікувалися, бо немає  великого запиту. Тому ми маємо  підтримувати те, що зараз  є, і готуватись до туристичного сезону, який буде після нашої перемоги.

Львів — це вхідні ворота в Україну, це транзитне місто, і сьогодні портрет туризму неабияк змінився. Він є більш хаотичним, і немає цієї стабільності

Якщо раніше ми бачили бронювання в готелях за пів року, то сьогодні такі бронювання відбуваються за декілька днів, за тиждень, і будь-яка тривога впливає на те, що скасовуються броні. Тому бізнес має бути витривалим до змін.

— Яка ситуація із заповненістю готелів?

— Насправді готелі заповнені, але не на такому рівні, як би нам хотілось. Станом на 24-25 грудня готелі були заповненні на 41%, на новорічний період — 50%, на Різдво 6-7 січня —  40%. Для розуміння, у звичайний період в цей час готелі були заповненні на 80-90%. Цей бізнес має можливість не закритись, але про прибутки не йдеться.

Фото: УНІАН

— Як плануєте розвивати туризм після нашої перемоги?

—  З пріоритетних напрямів — це доступність. Ми розуміємо, що є високий відсоток українців, які постраждали від війни, і сфера туризму має бути максимально доступною для всіх.

Ми вже працюємо над тим, щоб готелі чи ресторани були доступними для усіх українців. Адже якщо в людини є протез, немає руки або ноги, то вона не потребує спеціального номера, їй підходить номер-стандарт. Однак їй необхідні додаткові поручні у вбиральні та стійка у кімнаті. Розуміємо, що увесь персонал має вміти надавати послугу людям, які мають ваду слуху чи зору, тому що таких осіб більшає. Ми маємо забезпечити гідні умови відпочинку.

Львівський вокзал на початку повномасштабного вторгнення. Фото: УНІАН

В майбутньому ми хочемо запропонувати застосунки, які полегшать знайомство з містом. Це буде починатись з головного вокзалу і продовжуватимуться через усе місто.

Як на мене, ця війна показала нам, що ми мало подорожували Україною, і мені подобається, що зараз в українців є бажання відвідати Бахмут, Крим, Маріуполь і всі міста, за які боролися наші герої.