"Це позбавляє розуміння половини матеріалу": як українці ставляться до дистанційного навчання

Після початку чергової коронавірусної хвилі частина українських закладів вже була змушена перейти на дистанційну форму навчання. За результатами останнього соціологічного дослідження, позитивно на це відреагували лише 30% учнів поставилися до цього позитивно. 

Тому Новини.LIVE дізнавалося, які головні переваги та недоліки дистанційного навчання виділяють українці. 

Читайте також: Про кінець пандемії коронавірусу, вакцинацію дітей та вплив щеплень на людей

Як ставляться до “дистанційки” студенти та викладачі? 

За минулий навчальний рік учні вищих навчальних закладів виділили декілька головних недоліків у дистанційному форматі навчання. Серед них: надвелика кількість домашніх завдань, погана організація проведення занять та низька комп’ютерна грамотність серед викладачів. 

“У нас є викладач, який навіть посилання на конференцію не вміє сам створювати. Тому це робимо ми, аби він почав проводити пари. Ще проблема з новими викладачами, яких група не знає. Коли у графіку не позначено номер Google-класу, то ми не можемо зрозуміти, як з ним зв’язатися - контактів просто немає. Але це все одно краще вдома, ніж їздити в університет в забитому метро і наражати себе на небезпеку”, - розповіла студентка КНУ ім. Тараса Шевченка Катерина Барило. 

Також активно продовжується обговорення новини про обов’язкову вакцинацію серед студентів, які проживають у гуртожитках.

“На мою думку, це досить абсурдне рішення, оскільки у ньому не враховуються важливі фактори. Як приклад, що робити тим, у кого алергія на вакцину? А людям з окупованих територій чи іноземцям? Куди їх виселять? Якщо така ініціатива буде діяти лише під час “дистанційки” - то це пів біди, але якщо це до кінця пандемії, то навряд хтось захоче кожен день кататися з міста в місто заради 2-3 пар”, - поділився студент ВДПУ ім. Михайла Коцюбинського Роман Єфременюк. 

Серед викладачів зазначають, що дистанційна форма навчання - це гарна можливість для студентів навчитися краще організовувати себе. 

“Навчаючись вдома студентам не потрібно буде витрачати дорогоцінні хвилини на збори та дорогу до університету і назад. За цей зекономлений час вони зможуть зробити або зробити щось корисне, або краще вивчити матеріал. А стосовно відсутності обмеження стінами навчального закладу - це як перевага, так і недолік. З одного боку, ми всі можемо проводити пару в улюбленому місці чи подорожуючи, а з іншого - багато хто користується відсутністю прямого контакту і на занятті присутній лише формально”, - додав викладач української літератури у ВДПУ ім. Михайла Коцюбинського Віктор Крупка. 

Як реагують на “дистанційку” школярі та батьки? 

У школах ситуація дещо гірше - крім перерахованих вище проблем, додається низький рівень забезпечення знаннями. 

“Через екран сприймати інформацію набагато важче, ніж у класі. Немає цієї атмосфери живого спілкування, не відчувається взаєморозуміння між учнями та вчителем. Ще гірше, коли починаються проблеми зі зв’язком. Так можна пропустити якусь важливу інформацію, яку потім доведеться або перепитувати, або вже вчити самостійно”, - розповіла львівська учениця Ксенія Кугаєвська. 

Серед батьків та вчителів також піднімаються питання спільної дисципліни та організації. 

“Дистанційне навчання мені взагалі не подобається. Постійно доводиться відволікатися, щоб впевнитись, що дитина точно вчиться. Бувають і такі випадки, коли учня просто не помітили й не впустили на онлайн-урок, а потім поставили йому пропуск. Про рівень зацікавленості вчителів я взагалі мовчу”, - заявила матір Ксенії, Наталія.  

Також вчителі додають, що деякі навчальні дисципліни вивчати дистанційно практично немає сенсу. 

“Ситуації, коли учні не приходять на заняття або зривають уроки - не рідкість. Але це не найгірше. Проводити онлайн уроки фізичної культури, трудового навчання, хімії чи основ безпек життєдіяльності важко. Я не думаю, що у кожному домі є свій тренажерний зал, станок з інструментами чи лабораторія з реагентами. Тому дітям доводиться пояснювати все в теорії, а це позбавляє розуміння половини матеріалу”, - резюмував вчитель фізичної культури Володимир Данчак-Стахов. 

Наприкінці додамо, хоч дистанційне навчання має свої переваги, проте більшість здобувачів освіти все ж хотіли б повернутися до “традиційного” методу. Це підтверджують і результати опитування, де цьому варіанту віддали перевагу 65% українських школярів. 

Більше оперативних новин шукайте в Telegram і Viber Новини.LIVE.