У видатного письменника Івана Франка річниця дня народження: відомі цитати українського діяча

27 серпня відзначають 165-ту річницю дня народження письменника, поета, громадського і політичного діяча Івана Франка. За його життя з’явилося понад 220 видань, серед яких 60 збірок його оригінальних і перекладних творів різних жанрів.

До дня народження української легенди Новини.LIVE згадує деякі з найкращих висловів Івана Яковича. 

Читайте також: Помер останній онук Івана Франка – Роланд Франко - ким він був

Цитати українського діяча

  • Щастя ніколи довго не триває. Щастя все – день, година, одна хвилина.
  • Ми мусимо навчитися чути себе українцями – не галицькими, не буковинськими українцями, а українцями без офіційних кордонів.
  • Треба насамперед просвітити нарід, а тільки тоді допускати до політики. – Жаль в такім разі, що наша конституція допускає анальфабетів до голосування, значит, в останній інстанції віддає в їх руки кермо політики.
  • Література кожного народу — це найкраще дзеркало його життя.
  • Жоден вогонь, жоден вогонь не горить так гаряче, як таємне кохання, про яке ніхто нічого не знає.

  • Не раз чоловік гадає, що не знати, яка на нього біда впала, аж за день, за другий озирається, а воно вже йому на добро вийшло.
  • Мій патріотизм – се не сентимент, не національна гордість, то тяжке ярмо.
  •  Дивне те людське серце! Найбільше своє щастя, найбільшу розкіш бачить у тім, щоб задати другому болючий удар, зробити його нещасливим, відібрати йому віру в людей і надію на ліпше!
  • Життя лиш доти має вартість — доки чоловік може помагати іншим.
  •  Любов не залежить від нашої волі, приходить без нашої заслуги, щезає без нашої вини.
  •  Яке ти маєш право бути вільним, коли твій народ у неволі? Яке ти маєш право вдовольняти свої примхи і любовні бажання, коли мільйони твого народу не мають чим вдовольнити найконечніших потреб життя?

  • Ніщо так не деморалізує чоловіка, як похвала його краси.
  • Ніякий шлюб, ніяка розлука не заборонить, щоб ти була поезією мойого життя.

Кілька слів про життя Івана Франка 

Народився він у 1856 в нині Дрогобицькому районі Львівської області. Його батьки померли ще в дитинстві, та попри те, що він ріс сиротою — здобув освіту. Під час неї він виявляв феноменальні розумові здібності. Франко знав напам’ять усього "Кобзаря", міг процитувати годинну лекцію і багато читав. Діяч займався перекладами творів античних авторів і тоді ж почав комплектувати власну бібліотеку. Спочатку вона налічувала 500 книжок українською та іншими європейськими мовами, а згодом близько 12 тисяч примірників. 

У Львові він навчався на філологічному факультеті та брав участь у діяльності студентського громадсько-культурного товариства "Академический кружок". Після він друкував твори у журналі “Друг”, до якого увійшов через два роки, як член редакції. Саме там  під впливом трьох листів Михайла Драгоманова перейшов на більш радикальні позиції. 

Його встигли засудити за діяльність та заарештувати — 7 місяців судів і ще 6 тижнів ув’язнення. На жаль, короткий термін покарання залишив великий відбиток на житті українця. Іван Франко більше не міг стати вчителем, йому відмовили у сватанні з нареченою Ольгою Рошкевич і він застудився, а хвороба перетекла у хронічну форму до кінця життя. Потім його знову засудили і через кілька місяців у 1800 році відправили під конвоєм з Коломиї у Нагуєвичі. Враження від ув'язнення лягли в основу оповідання "На дні". “Тюремні сонети” розповідають, як його слідчі намагались пов'язати соціалізм зі шпигунством на користь Росії вже через 9 років.

Іван Франко використовував багато псевдонімів і криптонімів. Їх було близько сотні, а найвідоміші: Мирон, Руслан, Невідомий, Іван Живий, Не-Теофраст, Один з молодіжи, Один з русинів міста Львова, Non severus, Vivus тощо. 

Стан здоров’я Франка значно погіршився в 1908 році, але письменник продовжував працювати до кінця свого життя. Він помер 28 травня 1916 року у Львові, де і був похований на Личаківському кладовищі.

Новини про літературу та відомих діячів

Більше оперативних новин шукайте в Telegram і Viber Новини.LIVE.