Українці в Польщі: з якими проблемами стикаються біженці

Міжнародний комітет порятунку (IRC) висловив занепокоєння щодо завершення програми допомоги українцям у Польщі. Гуманітарна організація провела дослідження та розмістила звіт про найактуальніші потреби біженців, їхні скарги та можливі для них наслідки припинення надання допомоги. 

Інформація оприлюднена на сайті IRC.

Яка ситуація з українськими біженцями в Польщі

"Наш останній звіт про моніторинг захисту наголошує, що майже через два роки повномасштабної війни ситуація багатьох біженців у Польщі залишається нестабільною. Багато людей все ще покладаються на житло, яке не є стійким, їм потрібна гуманітарна допомога, щоб вижити, і важко знайти шляхи покращення свого становища в довгостроковій перспективі", — пояснює регіональний директор IRC у Польщі Алан Мозлі.

На його думку, відкликання гуманітарної допомоги та правовий тиск можуть змусити деяких біженців повернутися в Україну раніше, ніж це буде безпечно. Зараз сценарії можливого нового переїзду, пов’язані з майбутньою зимою та можливою ескалацією бойових дій в Україні, вимагають підвищеної уваги та готовності.

IRC опитав понад 270 осіб, аби проаналізувати зміну тенденцій захисту та допомоги, що надаються українським біженцям у Польщі. 

Ризик залишитися без житла

Житло залишається однією з головних потреб біженців з України. У разі втрати поточного безкоштовного житла, 41% учасників повідомили, що шукатимуть варіанти оренди, 19% планують повернутися в Україну, а 26% воліли б знайти інший варіант безкоштовного проживання. 

До відповіді на запитання про втрату житла в Польщі 30% усіх учасників, які зараз живуть самі, додали, що повернуться в Україну.

Група біженців похилого віку майже повністю покладаються на пільги від польського уряду. У випадку скорочення підтримки, вони опиниться під ще більшим ризиком і можуть розглядати можливість повернення в Україну в умовах небезпеки. 

 Напруга в українській громаді

32% учасників зазначили, що вони помітили негативні зміни в поведінці дорослих членів сімей після їхнього приїзду до Польщі, тоді як 9% помітили позитивні зміни. В поведінці дітей негативну зміну помітили 44%, а позитивну — 12%.

Сприйняття українців в польській громаді залишається сприятливим: 88% учасників вказали, що почуваються повністю прийнятими (40%) або переважно прийнятими (48%) поляками.

Водночас 35% респондентів відчували напругу в українській громаді. Відбувалися різні конфлікти між біженцями в Польщі, джерелами яких ставали вибір мови для спілкування та нерівний доступ до гуманітарної допомоги. Однак усі респонденти сходяться на думці, що найбільше напруження викликав тривалий стрес та відсутність стабільності (в доходах, роботі, житлі), особливо в місцях колективного розміщення.

Виклики на робочому місці

Понад 90% учасників повідомили, що почуваються або дуже безпечно, або безпечно в Польщі, але деякі учасники повідомили про випадки проблем, пов’язаних з роботою, включно з експлуатацію на ринку праці та дискримінацію.

55% учасників стикалися принаймні з однією формою дискримінації на ринку праці. Про отримання нижчої зарплати, інші умови праці, ніж у польських працівників, і про умови, відмінні від початково узгоджених з роботодавцем повідомили 14 % опитуваних.

Також наші біженці відмітили негативне ставлення до працівників з Україні, які вчиняють серйозні порушення законодавства: не повідомляють про нещасні випадки на виробництві чи не надають медичної допомоги постраждалому працівнику. 10% учасників зазначили роботу без договору. 

Припинення статусу PESEL UKR 

Згідно з інформацією, наданою Управлінням Омбудсмена, надходять численні скарги, подані біженцями з України щодо припинення статусу PESEL UKR (і всіх пільг, пов'язаних з цим статусом)

Позбавлення статусу PESEL UKR пов’язане з втратою всіх соціальних виплат, які часто є основним джерелом доходу для біженців, і права на безкоштовну медичну допомогу.

Для деяких біженців, особливо для найбільш уразливих, це може призвести до відсутності спроможності задовольнити основні потреби та прийняти рішення про передчасне повернення в Україну.

Нагадаємо, нещодавно Польща висувала заперечення з приводу продовження тимчасового захисту для українських біженців, вимагала від ЄС більше фінансування на їхнє утримання. Проте за рекомендацією Єврокомісії, Рада Європейського Союзу має подовжити тимчасовий захист для українців до 2025 року. Навіть якщо Польща почне вдаватися до блокування, рішення ухвалять більшістю. Як зазначав єврокомісар із питань зайнятості та соціальних прав Ніколя Шміт, після затвердження продовження цієї директиви країни-члени будуть зобовʼязані її виконувати.

В той же час Греція поки що продовжила термін перебування в країні для українських біженців до 4 березня 2024 року.