"Ти невдаха! Тебе ніхто не любить!": як розпізнати булінг серед дітей, та куди звернутися по допомогу
Публічне приниження, висміювання, переслідування і насильство – це все прояви булінгу, з якими часто зіштовхуються українські школярі. За даними дослідження ЮНІСЕФ, 67% дітей стикалися з цією проблемою, проте більшість з них про це нікому не розповідали або намагалися проігнорувати. Та замовчування проблему не вирішить.
Тому Новини.LIVE розповідає, як розпізнати булінг серед дітей та правильно йому протистояти.
Читайте також: Недитячі розваги – як одразу два навчальних заклади Одеси опинилися в епіцентрі скандалів
"Я не знала, чи зможу їй допомогти"
Перш за все, варто відокремлювати булінг від звичайних сварок, адже на відміну від одиничного "роз’яснення стосунків", цькування відбувається системно і проти конкретних особистостей. Психологи пояснюють це тим, що кривдники у такий спосіб стараються виплеснути накопичену агресивну енергію, або ж "знаходять друзів", об’єднуючись проти спільного ворога на тлі схожих інтересів.
"Діти зчитують, хто є жертвою вдома. І найчастіше ті, хто страждає від домашнього насильства, стають жертвами у школі. При чому навіть якщо вони змінюватимуть школи, ситуація не зміниться. Бувають ситуації, коли дитина просто "інша", з якимись своїми особливостями, не така, як усі. І її з обережністю і часто не прийняттям сприймають у колективах", – заявила психологиня Аліна Майбога.
Також спеціалісти вирізняють типи булінгу. Серед них:
- Фізичний – штовхання, підніжки, зачіпання, ляпаси, побиття.
- Психологічний – жарти, маніпуляції, погрози, образливі жести чи ігнорування.
- Економічний – пошкодження особистих речей, крадіжки, вимагання грошей.
- Сексуальний – принизливі жести, чутки, прізвиська й образи сексуального характеру.
- Кібербулінг – ображання у соцмережах.
З ситуацією, коли діти виявили у колективі "жертву" та почали її цькувати, зіштовхнулася колишня педагогиня з Вінниччини Анна Артеменко. Тоді вона стала свідком булінгу 10-річної дівчинки.
"Однокласники досить часто цькували її, коли дорослих не було поруч. Дізнавшись про це, я поговорила спочатку з кривдниками, а потім і з нею. Як виявилося, в її сім’ї ситуація мало чим відрізнялася. У неї були досить агресивні батьки, які сварили її за будь-які дрібниці. І я злякалася, адже не знала, чи зможу їй допомогти. Поки я викладала, то старалася приділяти цій дівчинці максимум уваги, але я не знаю, що з нею зараз", – розповіла Артеменко.
У такому випадку, на думку психологів, педагог має проявити свій авторитет і обов’язково провести серйозну розмову з батьками кривдників та жертви. А якщо це не вплине на ситуацію, можна спробувати розв'язати проблему самостійно. Саме так почав діяти вчитель молодших класів з Хмельниччини Олексій Лепханов.
"З цькуванням я стикаюсь часто, і зазвичай воно спрямоване проти 2-3 дітей. Ми з колективом намагаємось з цим боротись, проте дехто з педагогів проблему заперечує. Розмова з батьками теж якогось вагомого результату не дає, тому, якщо я бачу прояви булінгу – зупиняю і пояснюю, чому так робити не можна", – заявив вчитель.
Дитині, що стала жертвою булінгу, психологи радять не "закриватись", а робити акцент на своїй індивідуальності та розвивати сильні сторони особистості. А якщо ситуація індивідуальна (ревнощі чи заздрість), то краще змінити навчальний заклад.
"Збирайте докази і йдіть у поліцію"
Якщо розмови з батьками та дітьми не допомагають, до проблеми варто підходити з юридичної точки зору. Так, член Ради адвокатів Одеської області Володимир Долгов радить звертатися до правоохоронців.
"Якщо дитина стала жертвою булінгу, збирайте докази та йдіть у поліцію чи ювенальну превенцію. Щоб довести факт цькування підходять свідчення очевидців і відео- чи аудіозаписи. При цьому кривдник або його представник не має права заявити, що не давав згоду на запис, адже це фіксація правопорушення", – пояснив Володимир Долгов.
18 грудня 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон 2657-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)", яким закріплено відповідальність за вчинення булінгу. Відповідно до нього:
- Булінг (цькування) неповнолітньої чи малолітньої особи – штраф від 850 до 1 700 грн або громадські роботи від 20 до 40 годин.
- Такі діяння, вчинені повторно протягом року після або групою осіб – штраф від 1 700 до 3 400 грн або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.
- Якщо булінг (цькування) вчинить дитина до 16 років – відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють. До них будуть застосовані штраф від 850 до 1 700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.
- Якщо керівник закладу освіти не повідомить органи Національної поліції України про відомі йому випадки цькування серед учнів, до нього буде застосоване покарання у вигляді штрафу від 850 до 1 700 грн або виправних робіт до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.
Юрист Володимир Долгов додає, що інкримінація справи залежатиме від тяжкості наслідків цькування. Тобто кривдник може понести відповідальність не лише за булінг, а й за хуліганство, грабіж і так далі. Також можна звернутися до організацій, які займаються проблемами булінгу в Україні, де надають правову і психологічну допомогу.
"Наскільки мені відомо, у Франції депутати підтримали законопроєкт, який передбачає велетенські штрафи для кривдників або ж позбавлення волі. Правильно зробили. І я вважаю, що в Україні така практика теж необхідна", – резюмував Долгов.
Якщо вірити результатам дослідження ЮНІСЕФ, то наразі булінгу в Україні набагато менше, ніж було на початку 2000-х. А це означає, що суспільство вчиться з ним боротися. З усім тим це ще не привід "розслаблятись", адже випадки цькування з’являються у новинах й досі.
Читайте Новини.LIVE!