"Суп людям не потрібен, а найбільша проблема - звички батьків": Клопотенко розповів про шкільне меню і смаки українців
Поділитися
Українці здебільшого дотримуються пострадянської системи харчування, яка побудована на швидких вуглеводах. Вони вважають, що хліб з маслом і бульйоном - це суперкорисно. Але ж ні. Супи можна не їсти, вони людям не потрібні.
Чому та що мають їсти діти у школах на онлайн дискусії КШЕ "Як правильно їсти, щоб краще вчитися" розповів Євген Клопотенко. Він відомий шеф-кухар, ідеолог проєкту з покращення культури харчування CultFood.
США - країна фастфуду
Зараз у шкільному меню 160 страв, але може бути і 500 (у стравах скоротилася кількість солі, цукру, жиру, зникли сосиски, смажені котлети та молочні каші. У раціоні збільшилася кількість овочів, фруктів, м'яса, риби, і поменшало хліба і картоплі, - ред.). І меню, і рецепти були створені ще два роки назад. 2 роки! Досі щось там розглядається, досі… Мені здається, потрібно дві зацікавлені особи, які будуть горіти проєктом і тоді справа піде. А поки що є багато людей, які роблять, бо треба.
Основа шкільного харчування в Україні ще із 1978 року, хоча юридично востаннє її переглядати у 2001-му. Але є проблема: норми вже нові, а система - стара.
В Англії, наприклад, система нова, а от її норми змінити Джеймі Оліверу (відомий англійський шеф-кухар, - ред.) так і не вдалося. Тому діти там досі їдять картоплю фрі і сосиски.
В Америці теж - фастуфуд: піци, фритюри. Колись шкільне харчування намагалася змінити Мішель Обама, але хейту у неї було більше, ніж зараз у мене. Американські діти так і не полюбили їсти овочі, які були введені у меню, і просто викидали їх у смітник.
Коли до влади прийшов Трамп і порахував, скільки грошей на це йде, прибрав норму на постачання овочів до шкіл. США - країна фастфуду. Тепер дітям 5 разів на тиждень дають рис, підливу і курку. Більше нічого. Проблема харчування у них у 5 разів гостріша, ніж у нас.
Як привчити людей до нового? Постійно повторювати одне і те ж. Наприклад, "чебрець-чебрець". І коли людина в магазині побачить його - подумає: "О, щось таке знайоме", купить, і спробує: "О, то це ж смачно".
Найбільшою проблемою є звички батьків
Звички батьків є однією з проблем, чому реформа шкільного харчування йде повільно. Вони бояться нових назв, кажуть, що дитині треба їсти пюре, бо це наша українська страва, і сосиску. Але "пюре" - це ж французьке слово. Одним словом, експертизи у їжі у них нуль.
Наприклад, мені один чувак написав 1 вересня: запхни собі в ж*пу свій чебрець - моя дитина такого не їсть. Але я відразу зрозумів, що реформа пішла.
Чому українці не люблять спеції? У багатьох є думка, що вони шкідливі. Що для них мається на увазі під словом "спеції"? Червоний перець. Більше люди нічого не знали, вважаючи його чи не єдиною спецією взагалі.
Загалом в українців пострадянська система харчування, побудована на швидких вуглеводах: вуглеводно-швидка культура. Вважають, що хліб з маслом і бульйоном - це суперкорисно. Але ж ні. Супи можна не їсти, вони людям не потрібні.
Цукор - улюблена їжа людей
Студентам важливо створити харчові звички. Це означає, що можна їсти все, що захочеш, але при цьому потрібно щоранку снідати і їсти максимально багато їжі. Це найголовніша порада.
Шкільна їдальня - місце, де закладається відношення до їжі. Потім ця культура якимось чином імплементується вдома. Я не хочу жити у суспільстві, де люди бояться слова "мінестроне" (овочевий суп, - ред.), "шпундра" (страва з буряка і свинини, - ред.), "орегано", "куркума"…
Коли я уявляю тих людей, мені стає трохи моторошно. Голодні діти… Для мене дитина, яка зʼїла хотдог і перестала бути голодною, це ще гірше. Аж душа болить.
Чи довго діти звикатимуть до спецій? Уявіть собі ситуацію з картоплею. Картопля для нас - це норма, а колись, як тільки її привезли до України, я впевнений, що багато хто не хотів її їсти. У нас був такий експеримент: в одній школі випили чай масала (чорний чай зі спеціями і молоком, - ред.), а в іншій - ні. Я спитав, в чому проблема? Виявилось, що в першій школі вчителька сказала: "Діти, сьогодні будемо пити чай масала. Це магічний чай із магічними спеціями". І діти випили.
А в іншій школі забіг хлопчик і сказав: "Це чай насала", і діти сказали, що пити такого не будуть. Тому тут питання, як саме дітям пояснити. Вони готові до нового, просто подавати їм потрібно все правильно.
Кількість цукру у шкільному меню скоротили до 7,5 грамів. Раніше було 12 грамів. У МОЗ взагалі хотіли прибрати сіль і цукор. Я боровся з цим 4 місяці, зібрав їх і нагодував їжею без цукру і солі. Загалом, вимолив. Але це гарна ініціатива. Можливо, і суспільство почне їсти менше цукру і солі після цього? Так, цукор потрібен людям, але не тоннами. До того ж саме цукор люди люблять найбільше.
Читайте Новини.LIVE!
