Спецпроєкт "Герої в тилу": як команда "Зоопатруля" рятувала тварин від голодної смерті

У перші дні російсько-української війни люди тікали подалі з міст, куди прилітали ракети. Через страх та паніку, а також через віру, що все скінчиться за кілька днів, люди не завжди забирали з собою тварин. Закриті в квартирах і залишені у дворах приватних будинків коти й собаки залишилися без їжі та води. 

На Київщині волонтер Дмитро Ревнюк почав рятувати домашніх тварин від смерті з перших днів війни. Пізніше його команду називатимуть "Зоопатрулями". Новини.LIVE в рамках спецпроєкту "Герої в тилу" познайомить вас ближче з людиною, яка, не боючись мін та обстрілів, вивозила тварин з Бучі та Ірпеня, з селища Богородичне на Донеччині та з затопленої частини Херсонщини. 

Дмитро Ревнюк: про героя 

Дмитро Ревнюк за 14 років побудував свою імперію реклами — знімав ролики для фармацевтичних компаній і видавав журнал про ветеринарію. Зараз він опікується сотнями тварин, яких з командою врятував від війни, жорстоких власників або байдужих людей. Майже за рік йому вдалося побудувати "імперію порятунку" — зібрати команду, відкрити клініку та притулок. А все почалося з першої врятованої собаки.

"Ми випадково врятували собачку, сусідка попросила. Я не знав, що є така велика проблема в Києві — зачинені тварини. Мені і в голову такого не могло прийти, що люди покидали їх через паніку. Я опублікував пост у Fаcebook, що телефонуйте, якщо чуєте, що десь зачинена собака. І лишив свій номер. За три дні у нас було 723 заявки про зачинених тварин. Це дуже великий об'єм. І подумати не міг, що нам вдасться врятувати", — розповів Дмитро. 

Він додав, що спершу тварин рятували варварським методом — вибивали дирки у стінах. Потім віднайшли лайфхак — викручувати дверні очки і через трубочку закидати в квартири корм. 

Історії порятунку 

"Ми врятували понад 1300 тварин. Я не скажу, що якийсь порятунок був найважчий, але був такий, що я досі не розумію, як тварина вижила. Це кішечка Шафа. Вона в Бородянці на сьомому  поверсі прожила 50 днів без їжі, без води. Їй 15 років, вона дуже старенька. Зараз вона щаслива у своїй родині", — розповів Дмитро. 

Щоб дістати її, команда волонтерів залучили рятувальників, які піднімалися за кішкою на пожежній машині. Не менш складним виявився і порятунок двох ротвейлерів у Бучі, які перебували на замінованій території. Тоді команді "Зоопатрулів" довелося ризикувати власним життям. 

"У Бучі біля кафе бродили два ротвейлери, всі в крові. Ми намагалися зловити їх і покликали сапера. Він такий здоровенний, два метра ростом, на ньому 60 кг бронежилет. А він каже: "Я не зайду, я собак боюся". А я йому відповідаю: "Та ти тільки що бомби крутив руками, які собаки?" — з усмішкою пригадав Дмитро. 

Команді під час роботи на Київщині вдалося врятувати всіх, до кого вони за викликом їхали на допомогу. Після цього "Зоопатруль" почав працювати по всій території України і рятувати тварин, зокрема, з Донеччини. 

Викликом для волонтерів стала Каховська трагедія. На другий день після підриву ГЕС команда вирушила на Херсонщину, аби діставати з води домашніх улюбленців. 

"Ми підготували човни, корми, переноски, аби бути там ефективними. Одразу мали домовленості, що будемо співпрацювати з ДСНС. На місці ми розділилися на дві групи: одна працювала в Херсоні, інша — в затоплених селах. Наші волонтери потрапили під обстріл, ситуація була стресовою. Але нам вдалося врятувати понад 100 тварин", — розповіла волонтерка Ірина. 

Імперія порятунку

Спершу за власні кошти, а потім і за донати Дмитро у війну відкрив дві клініки та притулок. Цю "імперію порятунку" створили за європейським зразком.

"Зоопатруль" супроводжує тварин від моменту порятунку до щасливої миті — життя в новій родині. І прилаштовують хвостиків в українські сім'ї, які зараз вимушено перебувають за кордоном. 

"Ми робимо регулярні рейси, машини забиваємо тваринами, і волонтери їдуть в Німеччину, Польщу. Віддають тварин людям, які готові про них піклуватися. Потім вони нам присилають фото, які вони щасливі. Он у нас кіт Мощун, в нього була травма кульова, а зараз він за кордоном. Дивлюсь — наївся, довольний. Був абсолютно дикий кіт, а став просто буся", — розповів Дмитро. 

"Зоопатруль": герої в тилу

Дмитро зізнався, що спершу тримав образу на людей, які виїжджали і залишали тварин самих. Однак потім зрозумів, що у більшості не було можливості рятувати котів, коли на руках під обстрілами доводилося виносити з будинку дітей. Однак закликає громадян думати про домашніх улюбленців, як про членів родини. 

"Порядна людина за твариною має дивитися,  як і за дитиною своєю. А от люди, які рятують, наші ловці, для мене герої. Одного нашого ловця порвав собака, він тепер з інвалідністю, рука не працює. Але він далі волонтерить, йде і рятує тварин", — підсумував Дмитро.