Різдвяний Святвечір 2023: дата, особливості святкування, традиції та головні заборони

Святвечір — надважливий день перед Різдвом, сповнений традиціями, обрядами, а ще родинним затишком, світлом та любов'ю. У це особливе свято заведено зранку відвідувати храм, а ввечері збиратися за сімейним столом з першою зіркою. 

Новини.LIVE розповідає, історію дня, головні особливості та традиції, що заведено робити вірянам у цей день, а що категорично заборонено. 

Коли відзначають Святвечір — дата свята

Дата Святвечора залежить від того, за яким календарем відзначає людина релігійні свята григоріанським чи юліанським. 

Так за першим святкують Святвечір 24 грудня і Різдво — 25 грудня, а за другим — Святвечір відзначають 6 січня і, відповідно, Різдво Христове — 7 січня. 

Святвечір 6 січня — історія свята 

Оскільки Святвечір передує Різдву, це свято присвячене подіям, які передували народженню Ісуса Христа. За легендою, в цей день на небі з'явилася Вифлеємська зірка, яка повідомляла людям про народження Спасителя і Сина Божого.

В Україні зі Святвечора або ж як ще його називали Навечір'я Різдва Христового починався період святок, який тривав до Водохреща (19 січня).

В переддень Різдва усі члени родини, окрім немовлят та дуже малих дітей постують цілий день, вечеряти починає родина лише після сходу першої зірки. Упродовж дня кожен з членів родини виконують свої передсвяткові обов’язки, так мати готує святкові страви, батько разом з дітьми прикрашають покуття для Дідуха.

Як святкують Святвечір в Україні — особливості та традиції 

У наших прадідів на Святвечір було заведено відвідувати спочатку літургію, а потім Різдвяну всеношну. Можна було цього дня сповідуватися перед Господом. Ті хто не міг відвідати храм, молилися вдома. 

Як вже було сказано вище, до появи першої зірки за стіл не сідали. Але "ласували" духовної їжі. Так у цей день було багато розваг, наприклад, різдвяні вертепи та вистави. Люди розігрували сцену народження Христа у Віфлеємі. Діти та молодь на Святвечір ходили колядувати.

Хлопчики та дівчата готували спеціальні пісні та вірші, які вони беруть з дому до дому, розважаючи своїх сусідів в обмін на солодкі подарунки та монети.

Вважалося, що чим більше колядників прийде в будинок, тим більше достатку й багатства буде у сім’ї протягом наступного року.

Господині присвячували день усіляким приготуванням до Різдва, а також готували стіл з 12 пісних страв. Дотримання саме числа 12 обумовлюється переконаннями наших предків втому, що за народними міфами це число сонця, а за християнською традицією така кількість страв символізує 12 апостолів Христа.

Усі страви, які до свята готують господині – пісні. Серед традиційних: кутя, вареники, грибова юшка, голубці, картопля, риба (не в усіх регіонах), гриби, капуста, квасоля, узвар, пампушки.

Накривання столу також доволі магічний обряд. Під скатертину ставили сіно, на чотири кути столу по голівці часнику — "щоб злу силу відігнати", пшеницю, монети (у різних частинах України є своя специфіка).

Вже ввечері з першою зіркою сідали за стіл усією родиною. Головною стравою вечора є кутя.

Святий Вечір починається молитвою і запалюванням різдвяної свічки. У компанії всієї родини, в тому числі й немовлят, господар будинку благословляє вечерю.
 
В пам’ять про своїх мертвих родичів люди ставили для них кутю та узвар на вікнах, або ж на додаткову тарілку на столі.

А після застілля з родиною заведено нести вечерю хрещеним батькам. Брали кутю та інші страви і йшли в гості на декілька годин, але потім обов’язково вертались додому аби зустріти ранок Різдва з сім’єю. В деяких регіонах України починали колядувати саме після вечері. 

Важливим моментом при святкуванні цього свята було нагодувати та доглянути худобу. Для частування худоби господар набирав по ложці кожної страви, брав хліб, часник та сіль й йшов до хліва чи стайні. Вважалося що в ніч проти Різдва відкривається небо й худоба зможе поскаржитися Богу на своїх хазяїв, тож догляду за нею приділялося особливе значення.

Також варто зазначити, що головною прикрасою будинку є дідух — сніп пшеничних стебел, який символізує дух наших предків та є символом добробуту, багатства, оберегом роду. Дідух внести в хату мав господар будинку. Вважається, що в ці святі дні наші предки повертаються, щоб провести час зі своїми родинами. Дідух ставлять на найпочесніше у хаті місце — під образами.

Ми вже писали, що таке український дідух, яке він має значення для нашого народу та як його зробити. 

Які важливі заборони існували у Святвечір 

Перш за все у Святвечір має дотримуватися суворий пост. Не можна їсти м'ясо, яйця і молочні продукти, але можна їсти рибу.

Попри те, що наші предки часто ворожили у цей день, церква засуджує такі обряди й забороняє. 

Також не можна: 

• сваритися;
• говорити лайливі слова;
• обмовляти когось;
• прибирати (це треба було зробити за день до свята);
• займатися ремонтом;
• відмовляти в допомозі;
• образити або вдарити тварину — великий гріх.

Святвечір — головні прикмети 

Ще перед святвечором було прийнято обов'язково прибирати у будинку, адже таким чином можна прикликати щастя, добробут та злагоду. 

На Святвечір заведено запалювати в будинку свічки, щоб притягнути добробут та успіх.

Також наші предки вірили:

• Бути в цей вечір в чорному одязі – поганий знак, що віщує рік невдач і сліз.
• Дивляться після вечері у вікно: якщо чисте й зоряне небо, то буде сухе й урожайне літо, і навпаки.
• У цей день намагалися не ходити в позички, щоб "не жебракувати цілий рік".
• Згідно з народними прикметами, хуртовина напередодні Різдва — до ранньої весни, а от якщо Різдво буде теплим — то весна навпаки, буде холодною.
• Сніг, що йде на Різдво, вважається до вдалого року. Якщо у цей день будуть морози, то це до багатого врожаю.
• Дивляться після вечері у вікно: якщо чисте й зоряне небо, то буде сухе й урожайне літо, або ж навпаки.
• На кутю зоряне небо — кури добре нестимуться і вродить горох.
• Місячна ніч — врожай на баштани.
• Ожеледь на деревах — вродять горіхи й садовина. 
• Сніг іде — врожай на яблука.
•  Іній або сніг — на мокре літо і дорід зернових.

Інші новини за темою 

Нагадаємо, ми писали, які 12 пісних страв прикрашають святковий стіл на Святу вечерю та що традиційно готували на Святвечір українські господині. 

А також ви можете дізнатися про головні українські традиції різдвяних свят, коли та кому можна колядувати, засівати та щедрувати.

Крім цього, Новини.LIVE розповідали, звідки взялися григоріанський та юліанський календарі та як зміняться дати свят, якщо Україна перейде на інший календар.