Мовний омбудсмен розповів, чи змінилося ставлення українців до державної мови з початку війни
Поділитися
З початку повномасштабного вторгнення люди поділилися на два типи. Одні з них спілкуються виключно українською мовою, інші — шукають безліч причин для того, аби цього не робити.
Про це уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь в інтерв'ю "Детектор медіа".
Чи змінилося ставлення українців до державної мови з початку війни
"Можу розповісти про це на прикладі конкретних людей і колективів — тих, хто приходить до нас, на кого ми накладаємо санкції. Перша категорія — це ті, хто принципово не спілкувався або майже не спілкувався державною. Приміром, мої земляки миколаївці. Я бачу, як люди, які виросли в російськомовному середовищі, почали спілкуватися українською. І це для мене показник, що державна мова для моїх земляків — це більше, ніж засіб спілкування", — розповів мовний омбудсман.
Він також додав, що це також підтверджують і соціологічні дослідження, які проводили протягом 2022 року кілька інституцій: "Демократичні ініціативи", Центр Разумкова. Найсвіжіша динаміка за грудень 2022 року оприлюднена на початку 2023-го. 83% опитаних називають українську державною, для більшої кількості людей вона стала мовою спілкування.
Друга категорія, за прикладом Кременя, — це колективи, які не мали твердої позиції.
"Я вперше в житті побував на виставі в театрі Лесі Українки. Раніше я його не відвідував, бо там вистави були недержавною мовою. Зустрічався з цим колективом і його керівником, Героєм України, народним артистом Михайлом Резніковичем. Ми говорили про виконання мовного закону. У театрі знаходили аргументи, чому не можуть його виконувати. Мовляв, це колосальні фінансові ресурси: ми втратимо свого глядача, свій авторитет, а як же мистецтво… Тепер я запитав Резніковича, що ж сталося? Він відповів: "24 лютого, коли заплакала моя дитина, коли одні мої актори сказали, що йдуть на фронт, а інші закликали формувати рух опору — ми всі прийняли для себе рішення, що спілкуватимемося українською, а репертуар будемо виконувати державною. І будемо молити Бога, щоб наші ЗСУ вистояли та перемогли", — розповів він.
Третя категорія — порушники, суб’єкти господарювання, щодо яких ми мали приймати рішення про накладення санкцій.
"Одна керівниця приватної клініки розповіла, що народилася та більшу частину життя прожила в Росії. Її українська недосконала, вона хоче спілкуватися українською, але не виходить. Надійшла скарга, що вона спілкується з клієнтами російською. Це сфера обслуговування, і вона має за замовчанням спілкуватися українською, якщо клієнт не попросить про інше. Взаємодія з нами на неї вплинула", — наголошує Кремінь.
Мовний омбудсман підсумував, що український воїн, волонтер, журналіст — це той, хто вільно розмовляє українською в публічному просторі. А домашнє спілкування — це їхня особиста справа.
Нагадаємо, нещодавно Тарас Кремінь розповів, що за рік війни Україна зафіксувала близько 200 фактів лінгвоциду з боку окупантів. Росіяни забороняють українську мову, спалюють українські книжки та заганяють учителів у табори.
Читайте Новини.LIVE!
