Херсонці чекають на ЗСУ, а росіян ненавидять з кожним днем все більше - блогер із Херсону

Колись 1-мільйонна Херсонщина - південний український регіон, що межує з окупованим Кримом - тепер одна із найгарячіших точок в Україні. Війна тут йде щодня без перерви. Згідно даних американської розвідки, всередині травня росіяни хочуть провести так званий референдум, і ще не знаючи його результатів, створити “Херсонську народну республіку" - "ХНР".

Новини.LIVE звʼязались із місцевим блогером, який продовжує жити в окупації, і ось, що він розповів про нинішнє життя в Херсоні.

Проукраїнські активісти почали зникати після мітингів

Херсонці із самого початку окупації досить категорично зустріли окупантів, проганяли їх, виходили на мітинги і дали чітко зрозуміти: Херсон - це Україна, росію тут ніхто не чекав. Спершу ті намагалися задобрити місцевих, схилити на свій бік, пропонували гуманітарку, але люди продовжували виходити на мітинги.

Тоді вони почали залякувати, стріляти у повітря, забирати активістів прямо на мітингах, викрадають людей, влаштовували допити, били. Намагалися витягнути інформацію, хто платить за мітинги. Окупанти не вірили, що люди ходять на них добровільно, заявляючи свою позицію. З часом активісти почали зникати, активність мітингів знизилась, але позиція не змінилась.

Магазини порожні, процвітає стихійна торгівля

Невеличкі магазини працюють, а великі мережі порожні. Зате процвітає стихійна торгівля, продають з асфальту значно дорожче, ніж це все коштує насправді. Хтось продає з багажника цигарки, хтось м’ясо. Нагадує 90-ті.

Продукти здорожчали. Наприклад, хліб в районі 20-30 грн, свинина - 200-300 грн, яйця 40-60 грн за десяток, молоко 30-40 грн за літру, цигарки від 80 до 150 грн.

В місті гуманітарна криза. Багато речей, продуктів та ліків російські військові викрадають. Волонтери неодноразово заявляли про те, що на блокпостах просто забирають допомогу, яку вони передають. Не доїжджали великі партії ліків на тисячі доларів.

В області багато де не можна ні отримати медичну допомогу, ні купити елементарні речі. Все тільки посилює ненависть до російської армії, яка принесла всі ці біди з собою. Якщо чують якісь вибухи в далині, дуже радіють, в надії, що до міста підходять наші війська. Всі дуже чекають на ЗСУ.

Всюди на окупованих територіях росіяни намагаються вивішувати червоні прапори з серпами і молотами, але люди зривають і вішають синьо-жовті.

Референдум тут збираються ігнорувати, ніхто туди не піде, тож, мабуть, росія привезе людей для картинки. Але інформація про сам референдум на рівні чуток - хтось щось чув, але точно ніхто ні про ще не знає.

Так само немає інформації по мобілізації, але виїзд для чоловіків, по суті, закрили. Виглядає, що це поки може бути підготовка до мобілізації та «референдуму». Щоб його провести, люди мають бути в місті.

Місто порожнє, після 16-ї дня на вулицях пусто

Виїхала, мабуть, десь половина мешканців регіону. Місто напівпорожнє. Після 16.00 на вулицях нікого. Багато хто сидить вдома і старається не виходити. А деяким нема куди їхати.

Були вбивства окупантами мирних мешканців, які відмовлялись впускати додому, викрадення, обшуки та подібне. Поки що ці випадки не мають масового характеру.

Вулицями постійно їздять російські військові, але відкрито до людей не чіпляються. Однак люди по одному зникають, особливо активісти, або ті, хто має причетність до ЗСУ чи воював в АТО. Буває навіть у маршрутках перевіряють хлопців призовного віку.