Як облаштовані російські в'язниці, де тримають мирних українців: розслідування
Поділитися
З початку повномасштабного вторгнення Росія викрала кілька тисяч мирних українців: волонтерів, журналістів, колишніх військовослужбовців та чиновників. Їх вивезли з окупованих територій і тепер ховають у російських СІЗО та колоніях.
Про це пише видання Meduza, журналісти якого поговорили з тими, кому вдалося вийти з цих СІЗО, та їхніми родичами і з'ясували, як влаштована ця система.
Статусу військовополонених у них немає, адвокатів і близьких до них не пускають, зв'язатися з ними в більшості випадків неможливо. Навіть ті, кому вдалося вибратися із в'язниці, іноді не знають, за що їх формально затримували і чому вирішили відпустити. Лише у сімферопольських ізоляторах на території анексованого Росією Криму зараз утримується понад сотня цивільних заручників (так їх називають правозахисники).
Історія одного із в'язнів
Українець Олександр Тарасов до свого ув’язнення в сімферопольське СІЗО № 1 влаштовував у Херсоні мітинги проти російської окупації. Його співкамерниками виявилися українські активісти та волонтери, які допомагали ЗСУ та були заарештовані на територіях, які Росія захопила на початку війни.
Вже 9 травня 2022 року ув’язнений Тарасов почув за дверима камери крики спецназівців ФСВП: "Вишукувалися! Голову вниз, виходимо! Бігом, я сказав!".
Низько нахилившись у позі "дельфінчика", він вийшов із камери і став обличчям до стіни. "Ширше! Ширше ноги, я тобі сказав!" — один із співробітників ФСВП бив Олександра по литках доти, доки ув'язнений не розтягнувся практично у шпагаті.
Співкамерника Тарасова, Сергія Деревенського, спецназівці називали бійцем "Правого сектора". "Штрикнули (вдарили) його шокером і зажадали, щоб він виконав (радянську пісню) "День Перемоги", — згадує Тарасов. — І з ноги під дих: "Співай давай!""
Голову Тарасов не піднімав. "Там дуже швидко привчають, — пояснює він особливості режиму у сімферопольському СІЗО №1 кореспондентові "Медузи". — Очима трохи рушиш — шокер летить у основу черепа. Тож я під ноги собі дивився. І слухав".
Спецназівці били Сергія шокером, коли він плутав слова.
"Розряд як по кожному м'язовому волокну проходить і спалахує, — описує відчуття від шокера Тарасов. — І після цього м'язи продовжують скорочуватися… А він співав у такому стані. "Зі сльозами на очах"".
Катування в будь-який спосіб
Грубіянити наглядачам практично ніхто не наважувався: кожен у камері до травня 2022-го вже пройшов через тортури. Мешканцю Голої Пристані Микиті Чеботареві стріляли з пневматики по ногах — і змушували власноруч виколупувати з тіла свинцеві кульки, що застрягли. Херсонця Олександра Геращенка били струмом. Новокаховця Сергія Цигіпу з ізолятора возили до будівлі ФСБ у Сімферополі і душили.
Самого ж Тарасова після затримання катували у підвалі адміністрації Херсона (де на той момент вже облаштувались російські війська). Йому прикріпили електроди до мочок вух — і пустили струм, вимагаючи назвати решту організаторів протестів. Оперативники ФСБ, як стверджує Тарасов, називали цю процедуру "дзвінок Зеленському".
"Щось не сподобалося — удар. Нас перетворювали на зацькованих тварин, — каже Олександр Тарасов. — Доводили до такого стану, що ми під час загальних перевірок прислухалися, чи б'ють вони за стінкою шокером, чи не б'ють. У мене від одного звуку м'язи власними силами починали скорочуватися".
Знаходиться сімферопольське СІЗО №1 у справжній тюремній фортеці, зведеній у XIX столітті. Тарасов згадує її як "середньовічну темницю": "Тебе ведуть нескінченними заплутаними коридорами, відкриваючи ґрати за ґратами... Ще й із мішком на голові".
"Вони нас ненавиділи лише за те, що ми їхні війська [на початку вторгнення] не зустріли хлібом-сіллю, — згадує Тарасов. — Тебе б'ють по ногах, ставлять на розтяжку: "Росія — світло цивілізації та порятунок людства. Що ви ще хочете?"
Вигадані причини затримання
Більшість ув'язнених сімферопольських СІЗО не мають жодного юридичного статусу (наприклад, підозрюваного). Це робить їх утримання в ізоляторі абсолютно необґрунтованим із погляду закону. На деяких цивільних заручників у результаті все ж таки заводять кримінальні справи, у тому числі за звинуваченням у міжнародному тероризмі або спробі вчинення теракту. Зокрема, як мінімум семи викраденим із Херсонської області інкримінували участь у батальйоні імені Номана Челебіджіхана.
Олександра Тарасова звільнили із СІЗО №2 14 лютого 2023-го, зараз він живе у Німеччині. Проте херсонець досі не розуміє, ні чому його відпустили, ні на яких підставах майже на рік помістили до в'язниці без пред'явлення звинувачень. На допитах він неодноразово запитував оперативників, чому його утримують без санкції суду.
"Якось мені розповіли про якийсь "указ президента РФ про ізоляцію осіб, які протидіють проведенню СВО". І додали: "Ну, війна, ти сам розумієш". Коли я вийшов, нагуглити такого не зміг".
Неможливість знайти людину
Російські адвокати, з якими поспілкувалася "Медуза", зазначають, що часто співробітники кримських ізоляторів заперечують навіть перебування українців у СІЗО:
"Приходиш до закладу, дівчинка при тобі вводить ім'я в систему, показує екран — і не знаходить".
"Всередині СІЗО може існувати якась інша установа, якій ФСВП просто допомагає здійснювати життєдіяльність", — вважає російський правозахисник Роман Кисельов.
Українські заручники утримуються не лише в Криму, а й в інших регіонах РФ — про це "Медузі" розповіли російські адвокати та правозахисники.
Скільки громадян України продовжують залишатися у російських СІЗО, достеменно невідомо. За оцінкою експерта відділу пошуку та звільнення полонених Генштабу ЗСУ Ірини Баданової, мова може йти більш ніж про три тисячі цивільних заручників. Десятки з них, запевняє Баданова, за час такого утримання загинули.
"Українців тут темрява, — погоджується з Бадановою російський адвокат. — Просто тьма".
Нагадаємо, Україна повернула з російського полону ще 106 військових.
Читайте Новини.LIVE!
