Як виявити у себе ПТСР, і що буде, якщо його не лікувати. Інтерв'ю з психологом Віктором Досенком

Війна не лише забирає життя тисяч людей, а й руйнує їхнє фізичне та психічне здоров'я. Але якщо з фізичними хворобами люди звертаються до лікарів, то про психічний стан думають одиниці. Однак чи не кожен військовий та цивільний українець під час війни отримує постратравматичний стресовий розлад (ПТСР). 

Що це за стан, чим він небезпечний та як його лікувати, Новини.LIVE розповів професор Інституту фізіології імені Богомольця, керівник української Вищої медичної школи Віктор Досенко.

Що стає причиною ПТСР та чи можна виявити його у себе самостійно?

— Вибухи й війна — це не єдина причина виникнення ПТСР. Тригерами можуть бути інші ситуації, наприклад, важке захворювання, пологи, втрата дитини під час вагітності тощо. 

Війна впливає на людей найбільше. За прогнозами, до 30% населення під час війни отримають ПТСР

Поставити діагноз самостійно неможливо, але кожна людина може заповнити анкету, щоб зрозуміти, чи є потреба звернутися до лікаря.

Людям ставлять такі питання: 

• У вас виникали мимохіть чи уві сні спогади про травматичну подію?
• Ви намагалися не думати про травматичну подію або намагалися уникати ситуацій, які нагадували вам про неї?
• Ви постійно насторожі, пильні та готові до несподіванки?
• Ви відчували відмежування або відірваність від людей, подій, навколишнього світу?
• Ви відчуваєте провину або не можете перестати звинувачувати себе чи інших у травматичній події, що сталася?

Якщо на три питання з п’яти ви відповіли "так", тоді є підозра на ПТСР і треба йти до психолога, психіатра. Ми збираємо ці анкети на публічних заходах. На жаль, уже чимало цивільних мають підстави для звернення до фахівця.

Які найпоширеніші прояви ПТСР?

— Ознаки цього психічного розладу є дуже неспецифічними. Це не обов'язково щось з головою або зміна в емоційному стані. Найчастіша скарга у людей — болі у спині. А причин цього може бути сотні, і про ПТСР ніхто першочергово не подумає.

А ще проявами є сни та спогади, на це теж часто не звертають увагу. Психіка підказує нам, що сни про пережитий жах — нормально, але це не так. Люди думають, що часто згадувати про загибель побратима чи родича — нормально, але це теж не так.

Подібні спогади вже називаються інтрузією, тобто вони встромилися в психіку і повертають нас у травматичну ситуацію, якої вже немає. І такі спогади руйнують свідомість, спричиняють нейродегенеративний процес, порушуючи аспекти психіки.

Чи є в Україні успішна практика лікування ПТСР у військових та цивільних?

— Робота має відбуватися у співпраці двох різних фахівців — психіатра і психотерапевта. У парі вони мають дійти згоди у діагнозі та плані лікування. На жаль, в Україні це працює не так. Правильно зроблено в госпіталі ветеранів війни "Лісова поляна".

Чи можна людям з ПТСР йти воювати?

— За медичними принципами, звісно, ні. Це таке ж захворювання, як  серця, нирок, печінки, які є чіткими протипоказаннями для служби. Не гуманно відправляти хвору людину на фронт.

На жаль, наскільки мені відомо, зараз ПТСР не враховується, і медичні комісії на цей розлад не звертають уваги, вважають його звичайним. На фронті воно точно не вилікується.

Якщо до фахівців не звернутися, до чого це може призвести?

— До прогресування захворювання. Воно лікується, але робити це треба вчасно. З кожним місяцем і роком вилікувати буде важче, аж до розвитку комплексного ПТСР, який тягне за собою зміни особистості. ПТСР прискорює старіння, у молодої людини з'являються хвороби, які притаманні похилому віку — інсульти, інфаркти, підвищення артеріального тиску, аутоімунні захворювання, пухлини.

Чи змінила війна ставлення людей до психіатрів та їхніх пацієнтів?

— Я змін не помітив. Суспільство вважає, що якщо звертаєшся до психіатра, то ти хворий і ненормальний. Але візит до фахівця — це ознака цивілізованої людини. Це те ж саме, що відвідування іншого лікаря. Ніхто ж не показує на жінку пальцями, якщо вона регулярно звертається до гінеколога? Коли вчасно йдете до стоматолога, то ви не хочете, щоб зруйнувалися зуби. А якщо відвідуєте психолога, то не хочете, щоб зруйнувався ваш мозок.

З боку держави має бути створена мережа доказових центрів психологічної допомоги. Зараз ми намагаємося сформувати ознаки, за якими психолог має довести свою підготовленість.

Як дізнатися, що фахівець хороший, бо зараз у соцмережах кожен другий — психолог?

— Треба запитувати у фахівця, що він закінчував, які має сертифікати, як ставиться до того чи іншого методу терапії, чи співпрацює з психіатром.

Добре, що ринок зреагував на війну, пропозиція є, але шукати в соцмережах психолога — небезпечна тенденція. Високий попит — це ризик отримати неякісну послугу

Можна запитати, чи читає психолог англійською, який міжнародний протокол застосовує в лікуванні. Якщо людина щодо протоколу говорить невпевнено або помітно нервує, то варто пошукати іншого фахівця.