Державні символи України: що вони означають та яка у них історія

24-го серпня в Україні відзначатимуть ювілейний 30-ий День незалежності. У Конституції статтею 20 прописано, що у нашої держави є Державні символи - Прапор, Герб та Гімн.

Новини.LIVE розповідає, що означають Державні символи, яка в них історія, а також про те, як і чому вони так виглядають.

Державний Прапор України

Наш сучасний прапор - це стяг рівновеликих смуг синього та жовтого кольорів. Вони знаходилися ще на на гербі Королівства Руського XIV століття, а також на гербах руських земель, князів, шляхти й міст середньовіччя й раннього нового часу. 

Козаки Запорозького війська з 16-го століття використували прапори-хоругви цих барв. З 1710-их років такі прапори почали вже переважати серед хоругов. Іноді на стягах нашивали зображення лицаря у золотих або червоних шатах і золотим орнаментом та арматурою.

Варто зазначити, що саме синьо-жовтий прапор вперше виявили у Львові. Це було 25-го червня 1848-го року, коли його вивісили над Львівською ратушею. Тоді він став популярним, а згодом його використовували і у Наддніпрянській Україні. 

Під час української революції у 1917-1921-х роках Українська Держава та УНР використовували прапор, як державний. Однак за часів СРСР за нього могли ув’язнити на два роки, тому використовували його підпільно. Після розвалу Радянського Союзу 18-го вересня 1991-го Президія Верховної Ради України юридично закріпила за синьо-жовтим біколором статус офіційного прапора країни. Його день відзначають 23-го серпня щорічно.

Синьо-жовті кольори походять від герба Галицько-Волинської держави. Згідно з популярним в Україні тлумаченням, синій сиволізує небо, а жовтий - пшеничне колосся.Так тлумачать і геральдичні кольори.

Державний Гімн України

У 1962-му році на вечірці поета та фольклориста Павла Чубинського сербські студенти співали пісню “срце бије и крв лије за своју слободу” (“серце б'ється і кров виливається на свободу” - пер. ред.). Тоді він пішов в іншу кімнату і, надихнувшись, за півгодини написав текст пісні “Ще не вмерла Україна”. 

Вірш швидко поширився серед українофілів. Вперше текст опублікували у львівському журналі “Мета” у номері 4 за 1863-ий рік. А вперше виконали пісню 10-го березня 1865-го у Перемишлі як завершальний номер концерту, присвяченого Тарасу Шевченку. Карпатська Україна затвердила цей вірш гімном у 1939-му.

15-го січня 1992-го року музичну редакцію Миколи Скорика та Євгена Станковича (для хору та фортепіано) Державного гімну затвердила Верховна Рада. Однак лише у 2003-му був ухвалений закон “Про Державний Гімн” на музику Михайла Вербицького зі словами першого куплета і приспівом пісні Павла Чубинського. Тодішній президент Леонід Кучма запропонував змінити звучання першої строфи гімну на "Ще не вмерла України і слава, і воля".

У 2004-му під час Помаранчевої революції та у 2013-14-х роках під час Револіції Гідності гімн набув значної популярності серед українців.

Микола Чубинський та Михайло Вербицький:

Оригінальний текст пісні Ще не вмерла Україна Чубинського

“Ще не вмерла, Україна,

І слава, і воля!

Ще нам, браття-молодці,

Усміхнеться доля!

Згинуть наші вороги,

Як роса на сонці;

Запануєм, браття й ми

У своїй сторонці.

Приспів:

Душу, тіло ми положим

За свою свободу

І покажем, що ми браття

Козацького роду.

Гей-гей, браття миле, нумо

Братися за діло!

Гей-гей пора встати,

Пора волю добувати!

Наливайко, Залізняк

І Тарас Трясило

Кличуть нас із-за могил

На святеє діло.

Ізгадаймо славну смерть

Лицарства-козацтва,

Щоб не втратить марне нам

Своєго юнацтва.

Приспів.

Ой, Богдане, Богдане,

Славний наш гетьмане!

Нащо віддав Україну

Москалям поганим?!

Щоб вернути її честь,

Ляжем головами,

Назовемся України

Вірними синами!

Приспів.

Наші браття слав'яне

Вже за зброю взялись;

Не діжде ніхто, щоб ми

Позаду зістались.

Поєднаймось разом всі,

Братчики-слав'яне:

Нехай гинуть вороги,

Най воля настане!

Приспів”

Сучасний текст гімну

“Ще не вмерла України і слава, і воля.

Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.

Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,

Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Приспів:

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,

І покажем, що ми, браття, козацького роду.

Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону,

В ріднім краю панувати не дамо нікому;

Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,

Ще у нашій Україні доленька наспіє.

Приспів.

А завзяття, праця щира свого ще докаже,

Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже,

За Карпати відоб'ється, згомонить степами,

України слава стане поміж ворогами.

Приспів”

Державний Герб України

Офіційний символ нашої держави - це золотий тризуб на синьому щиті. Він походить від знаків Рюриковичів X—XII століття, з часів Київської Русі. Його зображення археологи знаходять на монетах, печатках, посуді, цеглі, настінних розписах.

ВР затвердила його Державним Гербом 19-го лютого 1992-го року.

У 912-945-х роках при укладанні договору з візантійцями посли князя Ігоря мали власні печатки, на яких був тризуб. Крім того у 980-1015-х роках Київський князь Володимир Святославович карбував тризуб на монетах, де з одного боку зображувався портрет володаря, а з іншого - тризуб.

Варто зазначити, що раніше окрім тризуба історичними гербами українських державних утворень були руський лев, руська погоня, лицар із самопалом Війська Запорозького тощо.

Від початку затвердження Тризуб вважався малим гербом України, тобто був частиною великого. Великий герб обирали у 1991-му, 1996-му, 2007-му та 2020-му роках. Востаннє обрали ескіз, на якому зображений англійський, синій щит з тонким золотим обрамленням. На ньому з лівого боку - Руський лев, із золотою короною короля Данила І, а з правого - архангел Михаїл.

Так виглядають ескізи великих гербів:

 

Інші матеріали до Дня Незалежності України: 

• Протести, голодування та супротив Москви: як відбувалося проголошення незалежності України - згадує Новини.LIVE.
• Новини.LIVE пригадує, як відбувалося святкування Дня незалежності України у перше десятиріччя.

Більше оперативних новин шукайте в Telegram та Viber Новини.LIVE.