Війна з використаною гумою: куди подіти старі автомобільні шини

Наріна Щеглова

Журналіст

В Україні є хоч і специфічні, проте дуже важливі ресурси, раціональне використання яких могло б допомогти в будівництві доріг та в паливно-енергетичній сфері. Йдеться про вторинну переробку автомобільної гуми. Вона є токсичною, шкідливою для людей, води і ґрунту, проте ця сировина має й безліч переваг. І якраз цьогоріч у столиці зацікавилися використаними шинами. Навесні комунальники почали масово вивозити старі покришки з дворів і дитячих садків. 

Новини.LIVE Odesa дізнавалося, чи вигідно утилізувати використані шини, чому вони небезпечні і куди подіти зношену автогуму в Києві і Одесі.

Читайте також: Рада заборонила продаж пластикових пакетів

Війна покришкам у столиці

У Києві почали масово прибирати автошини, якими містяни захищали зелені зони від паркування автомобілів у дворах. Роботи в середині березня почалися в Дарницькому районі. Комунальники прибрали і вивезли понад 300 старих покришок. Пізніше до такого прибирання долучилися і представники інших районів. Тепер на місцях, де шини захищали молоді дерева і кущі, обіцяють встановити декоративні екологічно чисті огорожі. 

Проте куди вивезли ці шини - невідомо, ажде тоді ексголова постійної комісії з питань екополітики Київради Костянтин Яловий зауважував, що потужностей у столиці не вистачить, щоб переробити навіть частину з тих покришок, які прибрали. Приблизно у той же час кияни почали постити тисячі фото зі “свіжими” звалищами з автошин: купи з гумою залишали на полях і околицях міста. В Одесі так само використана гума потрапляє або на стихійні звалища, або на сміттєві полігони. Наприклад, гори з гуми можна побачити на Дальницьких кар'єрах, куди вивозять сміття з усього міста. 

Шкода для екології і людей

Кияни влучно зауважують, що шини, як декор були не дуже, а от як антипаркувальні засоби - те, що треба. Одесити ж, навпаки, частіше використовують автогуму для того, щоб прикрасити подвір’я і зробити його комфортнішим: з шин роблять гойдалки, годівниці для птахів, смітники, крісла, столи і, звісно ж, всім відомих лебедів. Виглядає іноді навіть дуже естетично, особливо коли з фантазією підходять до розмальовування шин. 

Екологи ж підкреслюють, що ці "прикраси", якими дбайливо прикрашена велика частина дворів, несуть небезпеку і шкоду навколишньому середовищу і здоров'ю людей.

“При контакті з водою, землею або при нагріванні сонячними променями вони виділяють масу хімічно активних сполук, які, потрапляючи в людський організм, викликають важкі захворювання. Шкідливі випари потрапляють і в повітря, і в ґрунт, а за ним і в урожай. Фарба від цих випарів не захистить: вона нагрівається на сонці і поступово облущується. Тож використовувати їх як клумби або вирощувати картоплю в них точно не можна. Крім того, викинуті на звалища автолюбителями шини піддаються розпаду в природних умовах не менше 100 років. Полімери, що входять до складу гуми не розкладаються. До того ж, шини вогненебезпечні, при спалюванні виділяють в атмосферу токсичні речовини, а в скупченнях старих покришок часто мешкають рознощики інфекційних захворювань: гризуни і комахи", - каже еколог Марія Дідченко.

Читайте також: Названо міста України із найбруднішим повітрям

Переробка гуми в Україні і в Європі

В середньому шини можна використовувати близько 10 років, до їх стирання призводять маневри, які здійснюють автомобілісти. Шини є токсичними, тому вимагають спеціальних методів утилізації. Існує кілька варіантів переробки використаних шин: розкладання при високій температурі, розчинення покришок в гарячому бітумі, спалювання і механічна переробка. Проте спосіб переробки методом спалювання, який найчастіше і використовують в Україні, фахівці вважають варварським, бо під час утилізації утворюються отруйні викиди, які теж забруднюють атмосферу. 

Шини, до речі, є коштовною сировиною: після переробки можна одержати:

• синтетичну нафту (альтернатива бензину, солярки і масла);
• залишок, який містить вуглець (використовується як утеплювач, сорбент, тверде паливо, пігмент для фарб);
• піролізний газ (як газ для отримання тепла і електроенергії).

Про це нам розповіли спеціалісти з Центру управління відходами. Крім того, з використаної гуми можна зробити тротуарну плитку. Для цього на спеціальному обладнанні покришки розрізають і відокремлюють металевий каркас від гуми. Потім її подрібнюють, і цю крихту перетворюють у готовий продукт. Додамо, що при переробці 1 тонни старої гуми можна отримати до 600 кілограмів матеріалу для виготовлення нових шин. 

У Центрі управління відходами також повідомили, що гумову крихту можна використовувати для будівництва вело- і бігових доріжок, безпечного покриття дитячих і спортивних майданчиків. У неї висока зносостійкість, гума має підвищену пружність і стійкість, водонепроникна, а головне - вона абсолютно безпечна. Але в Україні знову ж таки склалася парадоксальна ситуація: сировини для виробництва гумової крихти у нас багато, однак цей матеріал ми в основному імпортуємо з Італії, Бельгії, Туреччини, Китаю та інших країн.

До слова, обсяги переробки використаних шин в Японії - 87%, у Німеччині - близько 50%, в США - 20-30%. В Україні натомість щорічно накопичується більше 150 тисяч тонн використаної гуми, а переробляють лише 8% зношеного автозуття. З інших шин або роблять прикраси для подвір’я, або використовують у якості антипаркувальних засобів, або просто викидають на свалки разом з іншим сміттям. 

А у Фінляндії, наприклад, сьогодні утилізуються майже всі використані покришки. Після переробки їх використовують в облаштуванні і консервації звалищ, створенні шумопоглинаючих екранів, теплоізоляції в будівництві. На збільшення попиту на покришки впливає і ціна гравію, який традиційно застосовують для облаштування сміттєзвалищ. У зв'язку з цим, країна зацікавлена ​​в імпорті використаних покришок і навіть планує щорічно закуповувати їх у Німеччини.

Куди діти використану гуму

Автомобіліст Іван Крупецький каже, що цієї весни, коли змінював зимову гуму на літню, вирішив, що зі старими зимовими покришками йому вже слід попрощатися. Саме тоді він вперше замислився: “а куди ж їх подіти?”. 

“На шиномонтажі від старих покришок відмовилися, мовляв і так вже гараж і підвал ними забиті. А на СТО сказали, що я можу заплатити 40 гривень за одну покришку і тоді вони відвезуть шини на утилізацію. Проте люди, які теж приїжджають на це СТО, кажуть, що гуму ніхто нікуди не відвезе, а просто викинуть на околиці міста”, - розповів Іван Крупецький.

Читайте також: Земля на межі екокатастрофи - як цьому запобігти та чого не треба робити

Щоб не викидати гуму в смітник, можна відвезти покришки в пункти прийому вторинної сировини. Вони є майже у кожному місті України, зокрема для жителів столиці щодня з 8 ранку до 17 вечора працюють пункти прийому гуми в кожному районі Києва: 

• майданчик Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень в парку “Покал” (Голосіївський район);

• пров. Герцена, 6 (Шевченковський район);
• вул. Тростянецька, 58-А (Дарницький район);
• Залізничне шосе, 61 (Печерський район);
• вул. Електротехнічна, 26 (Деснянський район);
• вул. Дмитрієвська, 16-А (Подольський район);
• просп. Визволителів, 6 (Дніпровський район);
• вул. Бетховена, 8 (Святошинський район);
• просп. Степана Бандери, 26 (Оболонський район);
• вул. Новополева, 95 (Соломенський район).

Аналогічні пункти прийому вторинної сировини функціонують і в Одесі. Здати гуму можна за адресами:

• пл. Митна, 1 (Приморський район);
• Центр екологічної безпеки, вул. Князівська, 32 (Приморський район);
• вул. Ковалевського,  30А;
• Карантинна, 14. 

Вартість переробки гуми - 40 гривень за одну покришку для звичайних людей, 45-50 гривень - для офіційно зареєстрованих компаній. В деяких пунктах це коштує дешевше - десь 20-25 гривень. 

Отже, в Україні щорічно використовують десятки тисяч шин. На відміну від інших країн Європи, у нас немає закону, який би зобов'язав виробників утилізувати стару продукцію. Тому комунальникам простіше викидати гуму в передмісті або на полігони. Щоб покращити ситуацію, кожен з нас повинен свідомо ставитися до міста, в якому ми живемо і відвозити шини в спеціальні пункти прийому. Можливо, тоді ми позбавимося стихійних гумових звалищ, які отруюють все навколо. 

Нагадаємо: 

• Вчені з з Німецького інституту Фраунгофера придумали, як уникнути забруднення навколишнього середовища. Для цього вони винайшли пластик, який розкладається сам по собі.
• Всім відомо, що пластик дуже шкідливий для навколишнього середовища, адже він довго розкладається, залишаючи після себе отруйні хімічні сполуки. Деякі країни нехтують цими знаннями, що може призвести у подальшому до проблем планетарного масштабу.

Більше оперативних новин шукайте в Telegram та Viber Новини.LIVE.

Читайте Новини.LIVE!

Підписатися Підписатися