Довіра українців до Верховної Ради під час війни підвищилась: опитування

Серед українців провели опитування, так 56% опитаних довіряють Верховній Раді як інституції, а 11% — абсолютно не довіряють. Але менше половини громадян знають прізвище депутата, обраного в їхньому окрузі. 

Такі результати всеукраїнського опитування громадської думки, проведеного в межах програми USAID "РАДА: наступне покоління".

Результати опитування

69% українців повідомили, що хоча б дещо знають про парламент України. Найбільше поінформовані у Києві, найменше — на Півдні та Сході. Але лише 39% респондентів знають прізвище нардепа, обраного в їхньому окрузі.

Більшість українців (56%) "швидше" чи "цілковито" довіряють Верховній Раді України як інституції, 11% — "абсолютно не довіряють". Найвищий рівень довіри — серед молоді 18-24 років (89%), переважна більшість яких вважає процеси в парламенті прозорими. Загалом робота парламенту прозора для 40% респондентів.

Соцмережі та центральні канали — основні джерела інформації про роботу парламенту (65% і 54% відповідно) і депутатів (50% і 45% відповідно) для громадян. Більшість українців (52%) вважає, що депутати, обрані в їхніх округах, недостатньо інформують людей про свою діяльність. Лише 5% респондентів знають про законодавчі ініціативи депутата від свого округу.

8% громадян потребують більшої взаємодії зі своїм депутатом після повномасштабного вторгнення РФ. 42% українців вважають, що є регулярна співпраця між виборцями й депутатом, обраним від їхнього округу. Хоча тільки 12% респондентів самі зверталися до депутатів. Особисті зустрічі, повідомлення у соцмережах та зустрічі з виборцями — найзручніші способи взаємодії з депутатом.

"Цілком зрозумілою" інформація про роботу Верховної Ради є для 20% опитаних, "швидше зрозумілою" — для 44%, "швидше не зрозумілою" — для 25%, "зовсім не зрозумілою" — для 7%,  "важко сказати" — для 5% респондентів.

Найвідомішим цифровим сервісом парламенту є "Електронні петиції". Про нього знає половина респондентів, а чверть — скористалася.

Найважливіші аспекти, які слід враховувати під час обрання депутата, для респондентів — це "чесність і здатність виконувати обіцянки" (27%), "особистісні якості" (21%) та "готовність захищати інтереси людей і чути їхні потреби" (20%). Для молодших респондентів (18-34 роки) платформа кандидата та його попередній політичний досвід дещо важливіші.

На думку більшості українців, допомога соціально незахищеним верствам населення, зокрема переселенцям, і контроль за використанням бюджетних коштів — основні питання, на які депутатам варто звертати увагу під час воєнного стану.

Зазначимо, всеукраїнське опитування громадської думки провела компанія Info Sapiens 6–22 жовтня 2022 року від імені Центру аналізу та соціологічних досліджень Міжнародного республіканського інституту у співпраці з ГО "Інтерньюз-Україна" в межах Програми USAID "РАДА: наступне покоління".

Методом computer assisted telephone interviews (CATI) на основі випадкової вибірки мобільних номерів опитано 1609 громадян України віком від 18 років. Вибірка репрезентативна для населення України за статтю, віком і розміром населеного пункту (похибка репрезентативності не перевищує 2,4%). Вибірка не включає жителів окупованих територій, на яких українські оператори мобільного зв'язку не надають послуги, та українців, які виїхали за кордон.

Нагадаємо, станом на серпень 2022 року повідомлялося, що найбільший позитивний баланс довіри мають: ЗСУ (91%), ДСНС (82%), Національна гвардія (81%), волонтерські організації (77%), Прикордонна служба (74%), добровольчі загони (73%) та Президент України (71%). Найменше ж довіряють українці політичним партіям (-55%), судовій системі (-46%), чиновникам (-46%), комерційним банкам (-37%) та Верховній Раді (-19%).